Наукові дослідження стосуються геометрії в цілому, теорії пружних оболонок, прикладних проблем.

Розв’язав багатовимірну проблему Мінковського (1971) і четверту проблему Гільберта (1974).

Олексій Васильович Погорєлов — учений світового рівня, чиє ім'я нерозривно пов'язане з Харковом. Тут він навчався і, за винятком воєнних років, усе життя працював: спочатку в університеті, а з 1960 р. по 2000-й - у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б. Вєркіна.

Нагороди

  • Премія другого ступеня (1950 р.) - за праці з теорії опуклих поверхонь, викладені в статі  «Однозначна визначеність опуклих поверхонь» та в серії ст., опублікованих в журналі «Доповіді Академії наук СРСР» у 1948 - 1949 рр.

  • Премія (1962 р.) - за дослідження з геометрії «в цілому».

  • Премія ім. М. І. Лобачевського (1959 р.) - за роботу «Деякі питання в цілому в рімановому просторі».

  • Премія ім. М. М. Крилова АН УРСР (1973 р.).

  • Державна премія УРСР (1974 р.).

  • Премія НАН України ім. М. М. Боголюбова (1998 р.).

  • Державна премія України (2005 р.).

  • Орден Трудового Червоного Прапора.

  • Заслужений діяч науки і техніки України.

      Премія НАН України ім. О. В. Погорєлова

за видатні наукові роботи в галузі геометрії і топології

   Премію засновано в 2007 р. та названо на честь видатного українського математика, академіка АН УРСР Олексія Васильовича Погорєлова. Премія

ім. О. В. Погорєлова присуджується Відділенням математики НАН України з циклічністю 3 роки. Перша премія ім. О. В. Погорєлова була присуджена за підсумками конкурсу 6 лютого 2008 р.

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now