Олексій Васильович Погорєлов — учений світового рівня, чиє ім'я нерозривно пов'язане з Харковом. Тут він навчався і, за винятком воєнних років, усе життя працював: спочатку в університеті, а з 1960 р. по 2000-й - у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б. Вєркіна.

Нагороди

​

• Премія другого ступеня (1950 р.) - за праці з теорії опуклих поверхонь, викладені в статі  «Однозначна визначеність опуклих поверхонь» та в серії ст., опублікованих в журналі «Доповіді Академії наук СРСР» у 1948 - 1949 рр.

• Премія (1962 р.) - за дослідження з геометрії «в цілому».

• Премія ім. М. І. Лобачевського (1959 р.) - за роботу «Деякі питання в цілому в рімановому просторі».

• Премія ім. М. М. Крилова АН УРСР (1973 р.).

• Державна премія УРСР (1974 р.).

• Премія НАН України ім. М. М. Боголюбова (1998 р.).

• Державна премія України (2005 р.).

• Орден Трудового Червоного Прапора.

• Заслужений діяч науки і техніки України.

      Премія НАН України ім. О. В. Погорєлова

за видатні наукові роботи в галузі геометрії і топології

​   Премію засновано в 2007 р. та названо на честь видатного українського математика, академіка АН УРСР Олексія Васильовича Погорєлова. Премія

ім. О. В. Погорєлова присуджується Відділенням математики НАН України з циклічністю 3 роки. Перша премія ім. О. В. Погорєлова була присуджена за підсумками конкурсу 6 лютого 2008 р.